Навигация по записям

Звучать народні інструменти

21 березня 2017

 

  19 березня пройшов заключний, шостий концерт циклу «Звучать народні інструменти». Учасниками всіх концертів були учні та викладачі класів народних інструментів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) Харківської області та міста Харкова.

 

Концерти проходили у великій залі Харківського музичного училища імені Б.М. Лятошинського. Вели концерти студенти теоретичного відділу училища. Висловлюємо щиру подяку головам предметно-циклової комісії «Народні інструменти» Пановій Л.В. і Ващенку Є.Л. та голові предметно-циклової комісії «Музична література» Лупандіній М.Б., викладачам, студентам, ведучим, всім, хто брав участь у заході та підтримав проведення проекту Центру «Звучать народні інструменти», куратором якого була Гончарова О.М.

 

У заключному концерті проекту взяли участь юні баяністи, акордеоністи та їх викладачі майже зі всіх шкіл Харківщини. Звучали оригінальні твори для акордеону та баяну, твори класичної музики, твори сучасних композиторів. Юні солісти та ансамблі демонстрували із захопленням власні досягнення гри на цих інструментах.

 

  Головною і дуже важливою подією концерту став виступ зведеного ансамблю (оркестру) баяністів та акордеоністів у кількості 36 виконавців, що об’єднав учнів та викладачів різних шкіл естетичного виховання Харківської області та міста Харкова. Вони з захопленням виконали твір О.Доренського «Закарпатський танець», інструментовка Дяченка Ю.С. Зал вибухнув щирою овацією.

 

  Вступне слово для учасників та слухачів концерту промовив Ващенко Євгеній Леонідович, викладач методист, завідувач предметно-циклової комісії народних інструментів Харківського музичного училища ім. Б.М.Лятошинського, який розповів про головні історичні моменти розвитку цих музичних інструментів.

 

  Баян і акордеон — музичні інструменти з красивим та багатим діапазоном звучання. Вони давно завоювали популярність у слухачів і користуються пошаною у виконавців.

 

  Баян відноситься до великої групи інструментів – гармонік. Прообразом сучасного баяна є ручна гармоніка, перший зразок якої в 1891 році був виготовлений баварськими майстрами з міста Зілетуе /Німеччина/. Автором хроматичної гармоніки є Микола Бєлобородов (1870). Назву інструмент отримав завдяки П.Е.Стерлігову, який привласнив баяну ім’я сказителя – пісняра зі «Слова о полку Ігоревим», удосконалив конструкцію, виготовив хроматичну гармоніку унікальної конструкції, аналога якої не було в усьому світі.

 

  З того часу баян, маючи значно більше виконавських можливостей, ніж прості гармоніки, почав захоплювати увагу як народних, так і професійних виконавців у різних країнах світу.

 

  Баян сьогодні – сучасний камерний інструмент. Його універсальність дозволяє грати найрізноманітнішу музику – від перекладень органної та клавірної класики до складних (як у технічному відношенні, так і в плані музичної мови) творів сучасних композиторів, певна кількість яких написана спеціально для баяна.

 

  Акордеон з’явився приблизно в той же час, що і баян. Сама назва – «акордеон» означає «ручна гармоніка». Так назвав його в 1829 році у Відні майстер Кирило Деміан, коли виготовив гармоніку з акордовим акомпанементом у лівій руці. З тієї пори всі гармоніки, що мали акордовий акомпанемент, стали називатися в багатьох країнах акордеоном.

 

  Акордеон – це один з найбільш досконалих різновидів хроматичної гармоніки з правою клавіатурою фортепіанного типа. Акордеон увібрав в себе можливості найрізноманітніших музичних інструментів. По своїй формі акордеон нагадує баян, по технічному пристрою – відноситься до гармоніки, клавішами ж і здатністю перемикати регістр близький до фортепіано. Регістри дозволяють музикантові імпровізувати, комбінувати або повністю міняти октави, а, отже, і звучання інструменту. Інколи акордеон по своєму звучанню дуже близький до інших інструментів, а деколи і замінює їх.

 

  Мистецтво гри на баяні та акордеоні посідає вагоме місце в українській музичній культурі. Свідченням цього є високий рівень виконавської майстерності вітчизняних акордеоністів, баяністів, активізація композиторської творчості для цих музичних інструментів, використання їх у різних сферах музичної практики.

 

  У 1951 р. відкрився клас баяна на оркестровому факультеті Харківської державної консерваторії, в Харківській музичній школі-десятирічці, де став викладати баян випускник Київської консерваторії Горенко Л.М.

 

  З цього часу почався новий, професійний етап розвитку музикування та становлення Харківської баянно-акордеонної школи, витоки виникнення якої сягають 20-30 років 20 ст.

 

  Велика заслуга в її становленні і розбудові належить видатному музичному діячу Комаренку В.А. Його послідовники, відомі виконавці та викладачі вищих навчальних закладів міста, Харківського музичного училища, Харківських музичних шкіл.

 

  Сьогодні на Харківщині клас баяна-акордеона існує в 61 школі естетичного виховання, в Харківському музичному училищі імені Б.М.Лятошинського, в Харківському вищому коледжі мистецтв, у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П.Котляревського та Харківській державній академії культури.

Дивитися всі фото →