Проект закону «Про освіту»

25 січня 2016

Мистецька освітня галузь напередодні важливих трансформацій

   23 січня поточного року, у межах проведення семінару з підвищення кваліфікації , відбулася зустріч керівників шкіл естетичного виховання Харківщини із заступником директора Департаменту мистецтв та навчальних закладів – начальника відділу навчальних закладів та науки Міністерства культури України Тетяною Колос. Предметом детального розгляду були питання, пов’язані з реформуванням вітчизняної  освітньої галузі та її невід’ємної складової – мистецької освіти.

   «Проект закону «Про освіту», який вже зареєстрований і наразі готується до подання на розгляд Верховною Радою України, містить революційну кількість норм, що стосуються мистецької освіти, включаючи початкову, – зазначила Тетяна Миколаївна, розпочинаючи двогодинну презентацію. – Це стало можливим завдяки тісній співпраці фахівців Міністерства культури України з робочою групою Міністерства освіти і науки України, робочою групою відповідного комітету ВРУ. Якщо ці норми будуть прийняті, то мистецька освіта, нарешті, займе своє чільне місце у системі освіти нашої держави».

   Слід зауважити, що Тетяна Колос є безпосереднім учасником робочої групи, яка працювала над зазначеним законопроектом, і досконало володіє інформацією про всі його новації. Тож, аудиторія мала нагоду отримати її, як прийнято казати, «з перших вуст».

   У ході виступу київська гостя оглядово довела до відома аудиторії низку положень вже діючого закону «Про вищу освіту» (прийнятий у вересні 2014 року) та законопроекту «Про професійну освіту», акцентувавши увагу на питаннях, що безпосередньо стосуються нових підходів у підготовці кадрів для мистецьких закладів різного рівня. А далі зосередилась на основних новаціях проекту закону «Про освіту», який, на її глибоке переконання, незабаром буде прийнятий вищим законодавчим органом країни.

   Доповідач наголосила на важливості положень законопроекту щодо позашкільної освіти, що стає складовою освіти впродовж життя, і є неформальним видом освіти. Вона надала роз’яснення їх змісту та докладно прокоментувала норми щодо мистецької освіти, викладені у документі.

   «Вперше в історії незалежної України в освітянському законі з’явилася стаття, в якій окремо прописане визначення мистецької освіти, – звернула Тетяна Колос увагу присутніх. – Вперше чітко виписані рівні мистецької освіти, які  взаємопов’язані між собою, і є взаємозалежними.»

Йдеться про статтю 18, яка зазначає:

•    Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.

•    Мистецька освіта здобувається в спеціалізованих закладах мистецької освіти та включає:

а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;
б) – г) профільну, професійну, вищу мистецьку освіту.

   Більше того, вводиться у дію поняття «початкова мистецька освіта», тобто для нинішніх шкіл естетичного виховання створене окреме правове поле, де вони будуть себе відчувати більш захищеними. До речі, всі вони на вимогу авторів закону в майбутньому змінять назву і стануть Дитячими мистецькими школами.

   Буде суттєво розширена автономія дитячих мистецьких шкіл, перестане бути догмою освітній план, натомість буде введена освітня програма, що має на меті зробити школу ближчою до дитини. Заклад, маючи автономію у визначенні змісту своєї роботи, зможе сам створювати освітні програми для дітей з різними потребами. З прийняттям закону можна буде працювати не лише з дітьми, але й іншими категоріями громадян.

   Таким чином, пройшовши процес трансформації, кожна школа знайде свій шлях, щоб гідно виконати і функцію початкового закладу професійної освіти, і соціальну функцію, бо вони обидві сьогодні й у майбутньому потрібні для підростаючого покоління українців.

   У зазначеному законопроекті збережені практично всі діючі нині норми щодо соціальних гарантій педагогічних працівників – надбавки за вислугу років, звання, стаж роботи. Збережена процедура атестації педагогічних працівників, хоча й було намагання замінити її виключно сертифікацією.

   Галузь початкової мистецької освіти не переводиться на самоокупність, вона й надалі фінансуватиметься місцевими бюджетами, поряд з цим джерелом фінансування будуть кошти, отримані за надання освітніх послуг відповідно до укладених договорів, інші надходження.

   Тож побоювання певної частини громадськості відносно суттєвого збільшення плати за навчання дітей не мають підстав, – запевнила працівник Мінкульту України. – Звичайно, у певному сенсі початкова мистецька освіта буде елітарною (за своїм змістом), але вона залишатиметься доступною».

   Термін введення в дію нового закону, зазначений в його проекті, – 1 вересня 2016 року. Через кілька днів має відбутися розширене засідання комітету ВРУ з питань науки і освіти, який має прийняти рішення щодо подання законопроекту на перше читання. Тож, залишається чекати на подальший розвиток подій.

ЗДІЙСНЮЄМО РЕФОРМИ, ЗМІНЮЄМО КРАЇНУ

   У ході наради до керівників навчальних закладів мистецької освіти Харківської області був доведений зміст  проекту довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ.

   Зокрема, детально йшлося про вдосконалення системи культурно-мистецької освіти, яка визначається як ключовий елемент культурної політики держави та основа культурного формування і творчої реалізації людини впродовж життя.

   Були окреслені основні стратегічні завдання. Серед них – модернізація змісту культурно-мистецької освіти всіх рівнів, створення системи моніторингу якості початкової мистецької освіти, підвищення рівня професійної підготовки чи перепідготовки кадрів у сфері культури, запровадження нових форм початкової мистецької освіти, зокрема інклюзивної, підтримка здобувачів мистецької освіти, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну.

   У числі операційних цілей – науково-освітня діяльність, яка має такі складові, як

• Модернізація змісту культурно-мистецької освіти шляхом стимулювання розроблення сучасних навчальних курсів та методичного забезпечення для спеціалізованих навчальних закладів, залучення до цього процесу професійних мистецьких кадрів.

• Створення системи моніторингу якості початкової мистецької освіти.
  Створення системи грантової та іншої фінансової підтримки учнів/студентів спеціалізованих мистецьких навчальних закладів усіх рівнів.

• Удосконалення переліку спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка фахівців сфери культури та мистецтва, а також переліку кваліфікацій, що присвоюються здобувачам професійної та вищої культурно-мистецької освіти.

• Стимулювання розроблення програм інклюзивної мистецької освіти початкового рівня.

• Сприяння внутрішнім та міжнародним академічним обмінам між закладами культурно-мистецької освіти з метою інтегрування до європейського мистецько-освітнього простору.

   Окрім віддалених перспектив, міністерством культури України визначені конкретні точки прикладання зусиль у поточному 2016 році. Розроблення стандартів забезпечення громадян послугами початкової мистецької освіти (частина мінімального культурного кошика) – таким бачиться одне з важливих завдань.

СТАТУС ПЕРЕДОВОГО РЕГІОНУ ЗОБОВ’ЯЗУЄ…

   Заступник директора Департаменту мистецтв та навчальних закладів – начальник відділу навчальних закладів та науки Міністерства культури України Тетяна Колос характеризує Харківщину, як передовий регіон у галузі мистецької освіти. Її досвід співпраці з нашими закладами, що веде відлік з 2006 року, є підтвердженням такої високої оцінки.

   «Фахівці сфери мистецької освіти Харківської області відкриті до змін, вони професійні і відповідальні, – зазначила вона. – Керівництву Департаменту туризму і культури облдержадміністрації притаманне глибоке розуміння ролі та значення мистецької освіти. Велику змістовну роботу, спрямовану на підтримку шкіл естетичного виховання, проводить обласний методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів. Нагальне завдання сьогодення – не створювати собі зону комфорту, не працювати заради своїх амбіцій, а працювати для справи. Харківський методцентр,  на моє щире переконання, працює саме так: тут суспільна потреба й професіоналізм стоїть на чолі всіх інших інтересів. Це і стане запорукою успішного впровадження новацій, що продиктовані часом. При цьому треба розуміти, що без труднощів не обійдеться…».

     По закінченню презентації представник Міністерства культури України відповіла на чисельні питання директорів шкіл та зацікавлено вислухала розповіді про регіональний досвід з реалізації програм інклюзивної мистецької освіти початкового рівня.