Навигация по записям

Фундатор професійного виконавства – М.Т. Лисенко

26 березня 2018

 

Погляд у майбутнє струнних народних інструментів

та української культури

 

  У Харкові завершила роботу дводенна Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження нашого видатного земляка Миколи Тимофійовича Лисенка «Творча та педагогічна діяльність М.Т. Лисенка: надбання сучасного виконавського мистецтва України». Вшанувати пам’ять добре відомого в Україні корифея та методиста домрового мистецтва, талановитого виконавця, диригента, професора, кандидата мистецтвознавства, плідна діяльність якого проходила у Харківській та Київській консерваторіях, зібрались 80 представників музично-педагогічної громадськості з 22 міст 9 регіонів України.

 

  Ця мистецька подія відбувалась під егідою Міністерства культури України, Державного науково-методичного центр змісту культурно-мистецької освіти, Управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації та Обласного методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів. Як зауважила директор ОНМЦПК, заслужений працівник культури України Тамара Самоварова, ідея її проведення виникла на минулорічному Всеукраїнському семінарі викладачів струнних народних інструментів, що проводився у Харкові.

 

  Знакова постать М.Т. Лисенка – фундатора професійного виконавства на народних інструментах, з притаманним йому широким колом музичних уподобань – сьогодні, як і багато років тому, продовжує об’єднувати навколо себе українських митців.

 

  Начальник Управління культури і туризму ХОДА Олег Яцина, вітаючи учасників заходу, наголосив на важливості такого єднання. «Нам, українцям, зараз як ніколи треба гуртуватися та розвивати культурний потенціал, – зазначив він. – З кожним роком Харківщина набуває все більшої ваги у мистецькому просторі, є одним з потужних культурних центрів України. Дякую всім, хто долучився до цієї події і бажаю, щоб кожний з вас збагатив свої знання та досвід».

 

  Традиції, закладені Миколою Тимофійовичем Лисенком, розвиваються і з плином часу не втрачають свою актуальність, – таким був лейтмотив численних доповідей та виступів, зроблених на цьому представницькому зібранні фахівців. Завдяки їх зусиллям відкриті нові грані творчого доробку та особистості видатного митця, що дало змогу сформувати цілісний погляд на його постать.

 

  Велику зацікавленість викликали теплі спогади учасників конференції, які особисто знали і мали щасливу нагоду навчатися та співпрацювати з ним. Це Борис Міхєєв, професор Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України, Наталія Смольська, викладач-методист Київської ДМШ №14 ім. Д. Кабалевського, Галина Клименко, викладач Харківського музичного училища ім. Б.М. Лятошинського, Михайло Страшок, викладач Харківської ДМШ №12 ім. К. Шульженко.

 

  У ході підготовки конференції плідну дослідницьку роботу творчого спадку та життєвого шляху М.Т. Лисенка провели працівники ОНМЦПК: заступник директора Центру Наталія Волошко, яка була модератором заходу та автором доповіді «М.Т. Лисенко: по струнах життя музиканта» та методист Центру, керівник методичного об’єднання викладачів народних інструментів мистецьких шкіл Харківської області та м. Харкова Олена Гончарова. Для широкого загалу вперше були представлені унікальні матеріали (фотографії, документи) з сімейного архіву доньки Миколи Тимофійовича – Олени Миколаївни та фрагменти спеціально записаних інтерв’ю з нею та Юрієм Алексиком, професором Київської Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського.

 

  Два дні роботи конференції були насичені різноплановими заходами, серед яких доповіді провідних фахівців мистецьких шкіл та вишів, майстер-класи, презентація навчально-методичної літератури тощо.

 

  Однією з центральних подій, що викликала великий резонанс, стала презентація збірки «Сонечко», яку написав Левко Ревуцький. У 1961 – 1963 роки Микола Лисенко зробив транскрипцію творів, що увійшли до неї, для виконання на чотириструнній домрі в супроводі фортепіано, видав її, а перше виконання циклу доручив своєму учневі Борису Міхєєву. За ініціативою ОНМЦПК у 2018 році збірці судилося пережити друге народження.

 

  Презентація стала по-справжньому унікальною: у виконанні учнів-домристів мистецьких шкіл Харківщини були виконані всі 20 народних пісень, що увійшли до збірки. Кожному музичному твору передували майстерні виступи юних читців ХСШ №133 «Ліцей мистецтв», які поетичним словом доводили зміст творів до слухачів. А 20 яскравих ілюстрацій харківської художниці Людмили Чемоданової, спеціально зроблені для збірки, слугували їх чудовою візуальною картинкою.Кожному музичному твору передували майстерні виступи юних читців, які поетичним словом доводили зміст творів до слухачів. А 20 яскравих ілюстрацій харківської художниці Людмили Чемоданової, спеціально зроблені для збірки, слугували їх чудовою візуальною картинкою.

 

  Впродовж конференції звучало надзвичайно багато чудової музики. Незабутнє враження в учасників залишив концерт пам’яті М.Т. Лисенка, що пройшов у концертній залі ХНУМ ім. І.П. Котляревського за участю лауреатів міжнародних конкурсів та оркестру народних інструментів університету, яким диригував Борис Міхєєв.

 

  Загалом на сцену Харківського музичного училища, де проходив захід, вийшло понад 150 музикантів різного віку, починаючи з 6-річних дітей і закінчуючи студентами мистецьких вишів та відомими в Україні і за її межами професійними виконавцями. Серед учасників – професор ХНУМ ім. І.П.Котляревського, заслужений артист України Володимир Доценко та оркестр гітаристів, нещодавно створений ним.

 

  Це був унікальний цикл концертів – музична трилогія «Чарівні струни Слобожанщини», спеціально підготовлена для учасників події, в якій поєдналась творчість домристів, балалаєчників, гітаристів – струнних народних інструментів, що складають душу сьогоднішнього виконавства на народних інструментах. Виступи солістів, інструментальних ансамблів, творчих колективів, оркестру стали окрасою програми та впевнено засвідчили великий творчий потенціал харківських митців різних поколінь.

 

  Концерти супроводжувалися доповідями знаних у культурних колах фахівців. Серед них Сергій Костогриз та Юлія Ніколаєвська, кандидати мистецтвознавства, доценти ХНУМ ім. І.П. Котляревського (доповідь «Основні постаті розвитку академічного виконавства на балалайці в Харкові. Друга половина ХХ – початок Х1 століття» та презентація монографічного нарису «Харківська гітара школа: таланти і час»).

 

  У фіналі творчої частини програми прозвучала композиція харківських авторів «Разом» (муз. В. Соляникова, сл. Т. Ганусової та В. Дерунова) у виконанні ансамблю народних інструментів «Слобожаночка» та камерного хору музучилища, зміст якої віддзеркалював настрій та відчуття широкої представницької аудиторії Всеукраїнської науково-практиної конференції.

 

  На завершальному заході – круглому столі – методист Державного науково-методичного центр змісту культурно-мистецької освіти, Поліна Івченко наголосила, що конференція стане суттєвим каталізатором у дослідженні актуальних питань теорії та практики, пошуку новаторських ідей на благо розвитку мистецької освіти та української культури, посилить інтеграцію науки та практики.

 

  Учасники конференції – викладачі класу домри, балалайки, гітари мистецьких шкіл України, керівники та методисти методичних установ освіти сфери культури, представники мистецьких навчальних закладів та установ дали схвальну оцінку організаційному та тематичному наповненню конференції, відмічали її вражаючу атмосферу та подякували за можливість долучитися до багатого досвіду признаних в Україні лідерів – харківських шкіл домри, балалайки, гітари.

 

  Організатори масштабної культурологічної події продовжать роботу над реалізацією численних пропозицій та ініціатив, виказаних її учасниками, серед яких марафон творчих заходів, присвячених «110-річчю української чотириструнної домри», заснування періодичного спеціалізованого видання «Струнні народні інструменти України», підготовка та видання методичних збірників з обробками різноманітних творів та їх перекладенням для народних інструментів, зробленими викладачами мистецьких шкіл України.